Пам'яті Сергія Баранова-Орла
8 листопада виповнюється 7 річниця з дня загибелі Сергія Баранова-Орла.
Присвячується пам’яті Сергія Баранова-Орла
і всіх синів України, які віддали за неї життя.
Автор поезії - Олена Овсейчук
Народила мати сина.
Хлопець ріс, зростав.
Милувався всім довкола,
Світ з цікавістю вивчав.
Слухав ніжну колискову знов і знов,
З нею всмоктував він матері любов.
Та любов вела його в життя,
Вчила лиха не робити,
Щоби не шукати каяття.
Вже й змужнів той хлопець, батькові допомагав.
Його й неньку глибоко він шанував.
В дідуся й бабуні мудрість пращурів черпав.
Вже й сім’ю створив, сам татом став.
Радістю батьківства тішився, мрії безмежні плекав.
Лиш відчули діти батькове міцне плече,
Світ дізнався: ворог землю українську кулеметами пече.
І враз хлопець боронить її іде…
Він відважний, він нескорений. Він – бунтівник!
Прагне миру й справедливості навік.
Підставляє побратимові міцне плече,
Але ворог грізний кулеметами ще дужче пече.
Україна стогне, кров землею, мов вода, тече.
Материнські сльози та молитви
Закривають воїнів непробивним плащем.
Але все ж крізь жорна клятої війни
Не всі хлопці, брати, батьки та сини
Повернулися живі…
Ген – курли-курли – відлетіли журавлі.
Сніг мережить стару хату,
Пахнуть трав весняних аромати.
Літо сонячним промінням виграва,
Потім знов у вирій птиця відліта.
Все йдуть літа…
Виглядає сина мати, а він все не поверта…
