Секстинг, тролінг, грумінг: що це, чим загрожує і як без занудства про це розповісти

Карантин — час, коли варто залишатися вдома заради своєї безпеки. Зміна звичок, уповільнення та ізоляція — наш спосіб стати соціально відповідальнішими та свідомішими. Ці зміни, звичайно, поширюються і на дозвілля, що його ми все частіше проводимо в соцмережах.  Наші діти — не виняток, їхній «екранний час» також збільшився. А ще збільшилися ризики натрапити на токсичний і небезпечний контент, що пропагує вживання наркотиків, насилля і ненависть. 

Загроз чимало: булінг у соцмережах, контент, що пропагує насилля, наркотики, алкоголь, тютюн тощо. Але головна серед них — порноконтент і злочинці, які різними способами випитують (а інколи навіть вимагають) у дитини особисту інформацію сексуального характеру. Щоб ваша дитина могла себе захистити і не потрапила в халепу, необхідно розповісти їй про ризики. І зробити це правильно — без зайвих моралей і нудних лекцій. Найкраще — на конкретних прикладах.

Загроза: комп’ютерна та інтернет-залежність — постійне спілкування у соцмережах, залежність від лайків і коментарів, заміна реального життя на на віртуальне. Як результат – втеча в уявний світ, що впливає на настрій, самопочуття та самооцінку дитини.

Приклад: дитина не може спокійно заснути, поки не перевірила всі чати, не відповіла на всі повідомлення, а щойно вигаданий пост або нова світлина мають бути опублікованими, попри все, — це не окей, це інтернет-залежність.

Загроза: секстинг — інтимне листування і обмін інтимними фото. Таке листування, якщо воно відбувається між дорослими людьми, загрози не несе (поки залишається приватним). Але, на жаль, у випадку з неповнолітніми це не так. Як результат — загроза оприлюднення небажаної інформації.

Приклад: дитина чатиться зі знайомою/коханою людиною, і він/вона вимагає інтимне фото чи відео, пише повідомлення інтимного характеру і не хоче чути слово «ні» — це не звичайнісіньке собі листування, це секстинг.

Загроза: тролінг — глузування з дитини та провокації щодо неї. Наприклад, дитина в інтернеті викладає свої фото, відео або ж пише думки, що її непокоять, на цей контент реагують інші, здебільшого однолітки, і починають цькувати за якесь фото або текст. Це може стосуватися зовнішности: «ти така гладка» або ж, навпаки, «в тебе тільки шкіра та кістки», приниження творчих проявів дитини: «прибери цю мазню, в мене хом’як краще намалює», знецінення написаного: «якою/яким тупим треба бути, щоб таке написати». Як результат — комплекси, пригнічений стан, у найгірших випадках — думки про суїцид. 

Приклад: знайома/знайомий дитини створює групу в телеграмі, де викладає образливі меми із її зображенням або залишає образливі коментарі на її сторінці у фейсбуку — це не норма, це тролінг.

Як бачите, загроз чимало. Аби попередити небажані ситуації і захистити свою дитину від небезпек в інтернеті, необхідно говорити про це. А також увімкнути в собі дорослого, який контролює процес. Це не означає, що потрібно читати особисті повідомлення або перевіряти пошту, але мати можливість перевірити, де ваша дитина зараз або заблокувати сайт із небезпечним контентом — цілком нормально. Розумний контроль — це етично.

Якщо дитина все-таки натрапила на зловмисника: як допомогти, а не зашкодити

Крок 1. Заспокойтеся

Якщо так сталося, що ваша дитина все ж надіслала зловмисникові/оприлюднила свої персональні дані, фото або відео, перше, що вам необхідно зробити, — це заспокоїтися. Підтримайте дитину і подякуйте за те, що вона звернулася до вас зі своєю проблемою. Будьте для неї перш за все другом. Скажіть, що разом ви все вирішите. Повірте, для дитини підійти і сказати вам про те, що сталося, — не менший стрес, ніж вам про це дізнатися.

Крок 2. Розпитайте про історію від початку до кінця

Після того як ви і ваша дитина заспокоїлися, спробуйте запитати її, яким чином контент потрапив до зловмисника. Можливо, дитині погрожували, маніпулювали, ввели в оману тощо. Не засуджуйте дитину за цей вчинок, ні в чому не звинувачуйте, а навпаки, покажіть, що ви — на її боці.

Далі запитайте, кому та чому вона надіслала фото. Хто, коли та чому почав їх поширювати? Де вже бачили фото і хто саме їх бачив? Це вам допоможе швидше їх видалити. Важливе запитання — чи поширювали фото дорослі: якщо «так», негайно звертайтеся до поліції. Такі дії, скоєні повнолітніми, — це злочин.

Крок 3. Зверніться до поліції

Опісля дійте спокійно, виважено, але швидко. Зробіть скріншот (знімок екрану) сторінки, на якій опубліковані фотографії. Зверніться разом з дитиною до служби підтримки соціальних мереж з проханням видалити ці матеріали, оскільки це інтимні матеріали з дітьми. Зверніться до батьків дитини, яка поширює матеріали, та спокійно поясніть їм ситуацію. Скоріше за все, вони будуть здивовані та занепокоєні так само, як і ви, тому зберігайте спокій та повагу. Якщо ж злочин скоїла доросла людина, звертайтеся до поліції. 

Якщо контент ще не був оприлюднений і вашій дитині погрожують або шантажують (вимагають гроші/додаткові фото та відео тощо), звертайтеся до поліції і/або кіберполіції. Не йдіть на контакт із зловмисником та не виконуйте його вимоги. У 68% випадків, коли жертви виконують вимоги зловмисника, шантаж не припиняється. Тож не дозвольте себе надурити.

Головне — знайте, що ситуація обов’язково буде вирішена. Не впадайте у відчай, не панікуйте і швидко дійте. Під час карантину бережіть себе і #простозалишайтесявдома, а інтернет-загрози ми легко подолаємо разом!

Посилання на перегляд відеоролику:

«Stop Sexting» https://drive.google.com/drive/folders/1bg6W7wefCjLrhAwVN2FQPfVRdJOhZdeG?usp=sharing