Коли невчасно = Дорожче, або про стягнення з недобросовісного роботодавця належних при звільненні виплат!
Розрахуватися із працівником повністю потрібно в день звільнення. Однак з тих чи інших причин роботодавець, нехтуючи своїм обов’язком, не виплачує чесно зароблену працівником заробітну плату. Людина, крім того, що втратила роботу, то ще й вимушена вимагати виконання недобросовісним роботодавцем своїх зобов’язань.
Після того як усні звернення до підприємства з проханням виплатити належні кошти не дали ніяких результатів, пані Ольга (ім’я змінено з етичних міркувань звернулась до Дубровицького бюро правової допомоги.
Зі слів жінки стало відомо, що 18 січня 2021 року її звільнили із займаної посади, у зв’язку з ліквідацією установи. Як з’ясувалось, роботодавець не виплатив їй заробітну плату та вихідну допомогу при звільненні через відсутність грошових коштів. Сума невиплачених коштів становила 8044 грн. 26 коп.
Цією справою зайнялася фахівчиня Дубровицького бюро правової допомоги Юлія Швець. Вивчивши матеріали справи, юристка підготувала заяву про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Відтак Дубровицьким районним судом Рівненської області було видано судовий наказ про стягнення з роботодавця заробітної плати у розмірі 3157,89 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1590,89 грн. Невиплачену на день звільнення вихідну допомогу у розмірі 4 886 грн. 37 коп. установа повернула добровільно після видачі судового наказу.
Посилання на рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/94561548
Довідково:
Згідно з ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.
Відповідно до ст. 117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 161 ЦПК судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відповідно до п. 4-1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
