Дружба родом із Афганістану
Нині в Клесівській громаді проживають 26 воїнів-інтернаціоналістів, з них 23 – у Клесові та 3 – в Карпилівці. Хоч промайнуло 33 роки з того часу, як на землях Афганістану завершилося десятилітнє криваве протистояння, та побратими клесівського осередку воїнів-афганців дотримуються традиції щорічної зустрічі. Такі сходини проводять 15 лютого, у День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та річниці виведення радянських військ з Афганістану.
Ранок розпочався з офіційного заходу та покладання квітів до меморіалу на теренах Сарненської громади. З нагоди пам’ятної дати Петро Власик та Валентин Жилка отримали Грамоти Сарненської районної державної адміністрації, а Володимира Тарасяна відзначили Грамотою Сарненської районної ради. По завершенню урочистостей гуртом рушили в село Вири. На тамтешньому кладовищі спочиває бойовий побратим Віктор Євгейчук, який загинув під час виконання військового обов’язку. Дорогою на цвинтар поспілкувалися з родиною покійного. А вже біля могили згадували минулі події. Сестра загиблого Тетяна Лехкобит поділилася теплими спогадами про часи листування з братом. Емоційно розповідає Тетяна Мусіївна й про солдатський побут, тодішнє несправедливе, на думку оповідачки, відношення військового керівництва до своїх підлеглих. Цю розповідь подекуди заглушував дзвінкий щебет внученят. «Кажуть, що горе єднає людей, але нікого воно не об’єднало так, як афганців. Та краще, щоб такого не було, щоб єдналися в добрі. Тільки не в горі – ніхто його не хоче. Найбільше хвилює доля цієї дітвори, аби вони не знали війни.» - схвильовано підсумувала Тетяна Мусіївна.
Повернувшись з кладовища зробили спільне фото. Далі приймали вітання від учнів Федорівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступеню. Тут, у Федорівці, завітали до свого бойового товариша Володимира Куришко, який протягом тривалого часу не відвідує урочистості, адже здоров’я підірвав ще під час виконання військового завдання, та й прожиті роки внесли свої корективи.
А завершився маршрут в Клесові, в будинку Юрія Крата – ще одного свояка, якому пощастило повернутися з обпеченої війною землі до батьківського дому. Юрій Іванович радіє з того, що не лише односельчани, а й товариші по службі з інших населених пунктів, підтримують зв’язок, допомагають один одному, як і колись. В розмові між собою бідкаються на недостатню фінансову підтримку воїнів-інтернаціоналістів з боку держави. Зокрема й те, що пенсію як учасники бойових дій отримують не всі. Однак зауважують, що отримали щорічну одноразову виплату з селищного бюджету.
У зв’язку з карантинними обмеженнями традиційну культурно-розважальну програму в Клесові цьогоріч вирішили не проводити. Зібралися лиш на спільну вечерю в тісному дружньому колі. Тут разом згадували минуле, говорили про теперішнє. А через навислу загрозу гібридного конфлікту й провокацій з боку Російської Федерації висловлювали сподівання на мирне майбутнє.
До слова, напередодні знакового для всіх воїнів-інтернаціоналістів дня, вітали афганців у стінах Клесівської гімназії. Воїни разом із учнями і вчителями переглядали світлини, згадували часи війни, втрат та перемог. А на згадку отримали від педагогічного колективу невеличкі пам’ятні подарунки.
