Клесівській громаді - 7 років: від ідеї до сьогодення
Клесівська ТГ цьогоріч відзначає сьому річницю від дня її створення. Хочу звернутися до Вас, адже саме ви у свій час розпочали процес об’єднання трьох громад. Розкажіть будь ласка, з чого все почалось?
У принципі, сама ініціатива виникла тоді, коли закінчилась академія лідерства, пішли зміни в законодавстві, які давали можливість вирішувати дуже багато позитивних питань. До моменту початку децентралізації все розходилось на тому, що, не об’єднана ще тоді, Клесівська селищна рада, маючи великі надходження, була в той же момент “на подачці” від вищих органів управління, і це завжди складалося негативно у тому плані, що ми залежні були від вищих інституцій влади. Початок децентралізації дав широкий шлях у втілення ініціатив самої громади, розподілення тих коштів, які ми заробляємо, які ми спрямовуємо на потреби громади. Скажем так, я прораховував на той момент, що надходження до громади, повинні були збільшитись, якщо на момент децентралізації бюджет складав 6 млн 800 тисяч то з моменту проведення об’єднання територіальних громад з Карасинською і Карпилівською сільськими радами, то бюджет склав 58 млн, це в десять разів більше. Ми стали платоспроможними, почали виділять кошти, як для освіти, як для медицини, як для благоустрою, як для комунальної сфери, що дуже позитивно на мій погляд склалося для нас, як для громади.
Які були труднощі?
Та труднощі завжди є, без труднощів нічого не дається. Треба було створювати нові підрозділи, щоб була централізована бухгалтерія і т. д. У громаді культура вже своя є, медицина підпорядковується на пряму, заклади дошкільної освіти, відділ освіти, відділ культури, вже пройшли прямі відносини з вищими інституціями, прямі відносини з районом та областю, а також поліцейський офіцер громади з’явився.
Як проходить саме життя громади зараз під час війни?
Війна наклала суттєвий відтінок як для усієї громади, так і для України, зараз в основному це дуже суттєве зменшення доходів. На даний момент мінус 12 млн не виконання бюджету, що за собою несе серйозні наслідки, тому що ми повинні зменшувати видатки, як для дошкільної освіти, так і як для культури і т. д.
Що вас спонукало знову подати заявку на голову селищної ради?
По чистій правді скажу, не збирався, але неабияка підтримка друзів, з якими я йшов на об’єднання, спонукали продовжувати роботу. А поки сили є, бажання є, думаю можна спробувати.
Що ви вважаєте своїм найбільшим досягненням саме за цей термін, а що найбільшою невдачею?
Досягнення – об’єднання громади, це саме основне. Проведення децентралізації, це результат дуже плідної роботи всього колективу тодішнього, як і виконавчого апарату, так і депутатського корпусу, які спільно приймали рішення. А невдачі, на них не треба звертати уваги. У негативі теж є позитив. Якщо щось не виходить, значить не додумано, не прораховано, не пророблено, тому в цих усіх питаннях я завжди аналізую свою роботу в першу чергу. Ми зараз дружній, прекрасний колектив, який в змозі знаходити будь які рішення, ставити і виконувати завдання, досягати результату. Дійсно, війна наклала багато корективів: в цьому році планувалося зробити і Будинок культури, і дорогу до Клесова, і дорогу до Карпилівки, і освітлення, і асфальтування, - планувалося дуже багато, але плани наші трішки змінилися, змістилися в часі.
Розкажіть детальніше чи допомагає громада ЗСУ , і як саме?
Громада постійно, з першого дня, з 24 лютого, коли сталося лихо, допомагає і старається допомагати ЗСУ усіма силами. Тільки що дзвонили хлопці, ми постійно зв’язуємось з ними. У нас служить майже 300 чоловік з нашої громади, це і Клесів, Карпилівка, Карасин, Рудня, ми стараємось допомогти усім чим можемо: і у придбанні техніки, і харчуванні. Постійно їздять наші волонтери, які в основному відвідують ті підрозділи, де служать наші земляки.
Чи піклується громада про енергетичну безпеку? Що коли взимку не буде газу?
Це питання ми постарались вирішити трішки раніше. Наразі усі комунальні підприємства по теплопостачанню переведені на твердопаливні котли, окрім адміністративного приміщення селищної ради і музичної школи. В останній поки немає можливості поставити твердопаливний котел. Проте плануємо це питання вирішити вже наступного року. А щодо енергозабезпечення, скажу так, що уже ми більше місяця, ще до попадань паршивця на наші енергетичні структури, не вмикаємо вуличне освітлення і максимально економимо електроенергію по усіх закладах.
Як працює медицина у цей період?
Працює у нових рамках, по планах НСЗУ, є пакети послуг, які наші медики максимально виконують. Як Карпилівська амбулаторія, ФАПи у Карасині, Рудні, Пугачі, Клесові, максимально наближені до громади, до людей. Хоча нині там є і певні вимоги, що швидка приїжджає лише в екстрених випадках. Наша ПМСД і лікарня надають дуже якісні послуги. За цей рік ми придбали УЗД-апарат новий, зміцнили лабораторію, що дасть відразу правильно поставити діагноз хворому, це я рахую вагомий внесок в якісне медичне обслуговування.
До територіальної громади приїхало дуже багато внутрішньо переміщених осіб, де вони зараз проживають і скільки їх загалом є?
Загалом на території громади зареєстровано більше 370 чоловік, з них 87 проживають у закладі дошкільної освіти №2. Ці люди евакуювалися в основному з Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської областей.
Як ви вважаєте чи вдалося “гостям” громади влитися до нас?
Деякі дуже активно. У Карпилівці ведуть гурток спортивний, є дуже позитивні люди, вони приймають і дуже активно участь у різних заходах, і на роботу вже влаштовуються, вже є такі, що підшукують собі житло, щоб тут залишатись, бо немає куди повертатись.
Чи долучає громада їх до якихось благодійних акцій?
Обов’язково. Вони долучаються, вони теж не байдужі, знають що там відбувається, тому долучаються, і сітки плетуть, і свічки роблять, і в ярмарках приймають участь.
Як ви вважаєте які проблеми зараз в громаді потребують невідкладних рішень, і яким чином?
Мир. Тільки мир.
І на завершення, що б ви хотіли сказати громаді з нагоди 7-річчя створення?
Хочу привітати прекрасну громаду, прекрасних людей - це саме найдорогоцінніше що є. Люди – це є багатство будь-якої громади, а тим паче наші працьовиті поліщуки, які живуть у різних населених пунктах. Вітаючи усіх зі святом, бажаю мирного неба і міцного здоров’я.
Особлива подяка тим, хто боронить нашу країну зі зброєю в руках, шана й повага людям старшого покоління, чия мудрість та життєвий досвід допомагаютьрозбудовувати громаду.
Трудімося і все переможемо! Перемога буде за нами. Слава Україні!
Олена БОНДАР
