Громада попрощалася із загиблим захисником Володимиром Ковальцем
27 серпня Клесівська громада попрощалася із загиблим захисником Володимиром Ковальцем. 37-річний воїн відправився на фронт добровольцем у квітні цього року. Служив у прикордонних військах. Загинув 24 серпня на Харківщині при виконанні бойового завдання.
Провести останньою земною дорогою зібралися рідні, друзі, військові, односельці. В знак пошани створили живий коридор та навколішки зустріли тіло відважного солдата. В той день мама розповіла, як відмовляла сина йти на війну, та Володимир настояв на своєму. Згодом з гордістю запитував: «Мам, чи йде(пасує, - ред) мені форма?», «Йде, сину», - відповідала пані Катерина. Згадує про нього, як напрочуд добру, дружелюбну дитину, надійного помічника у всьому.
У прощальному виступі отець Володимир, настоятель Петро-Павлівського храму сказав: «Остання неділя літа. Ми завжди у цей час молимося у храмах за наших діток, які мають йти до школи, вчитися. Сьогодні ми бачимо якою ціною це навчання дається. Для того, аби наші діти ходили до української школи, говорили українською мовою, пам’ятали своє коріння, не боялися підіймати прапор і співати гімн, наші захисники змушені боронити країну і звільняти захоплені землі… Тому, коли є спокуса запитати чи недаремні наші втрати, ми мусимо нагадати собі за що ми боремося: не лише за територію, а за народ, наших дітей, бо вони – наше майбутнє. Нам важко, та ми віримо, що дасть Бог і діти не бачитимуть війни, житимуть щасливо у майбутній мирній Україні! Нехай Господь прийме душу Володимира. Дякуємо за його службу, подвиг, за те, що віддав найцінніше – своє життя. Хай Бог укріпляє матір героя, близьких, усіх нас. Щоб трималися і не опускали руки, продовжували жити заради нашого майбутнього.»
Чин похорону проходив у Свято-Благовіщенському соборі, а поховали захисника з військовими почестями на кладовищі по вулиці Європейській. Вічна йому пам’ять, шана і слава!