11 квітня - другі роковини загибелі Анатолія Саратова
Два роки тому, 11 квітня, загинув мужній син України, Анатолій Саратов. Він став одним із тих, хто віддав своє життя, захищаючи українську землю від загарбників.
Анатолій народився 13 січня. Якби не війна, цьогоріч йому виповнилося б 26 років. Та він вибрав інший шлях – шлях захисника.
У мирний час Анатолій захоплювався футболом, вчився грати з дитинства, брав участь у турнірах, читав книги.
Після школи юнак навчався у Здолбунівському училищі, де здобув спеціальність машиніста тепловоза. Потім служив в армії, повернувся на роботу, але не забув про свою військову службу - підписав контракт, з ворогом боровся на Луганщині.
Життєрадісний, товариський Анатолій. Нагадують про це й жартівливі подарунки від друзів, світлини із мирного життя і безліч спогадів… Бабуся Анатолія, пані Любов розповідала: «Веселун – так про нього всі говорили. Міг будь-кого розсмішити до сліз. При цьому сам з серйозним виразом обличчя. Сміливий, нічого не приховував і говорив усе у вічі. Такий був Толік».
«Не вистачає сліз… Життєрадісний, справжій друг, позитивний, футболіст, артист…ти читав «Заповіт» Шевченка напам’ять ще маленьким, був справжнім патріотом і залишишся нашим Героєм. В перші дні війни ти сказав: «Миколаївна, все буде Україна!»….Ти віддав своє юне життя за нас і так рано душа твоя пішла на небо!» - написала у Фейсбук перша вчителька Оксана Вавілова.
Вічна слава відважному воїнові Анатолію! Живий, бо пам’ятаємо!
